Жрець Світла — середина шляху і перший його щабель з ритуалом просування. Нових умінь тут канон не називає: натомість два колишніх заклинання переживають якісний стрибок, а решта просто набирають міць.
Світло святості — замість променя з неба Жрець обрушує стовп чистого розпеченого світла, особливо згубного для нежиті;
Німб очищення — колишній сонячний німб перетворюється на коло, яке очищує всю нежить і всяку нечисть у певному радіусі.
Відсутність нових умінь тут не бідність ступеня, а її сенс. Шлях Сонця до цього місця набирав асортимент — світло, благословення, свята вода, німб, очищувальні удари. Жрець Світла нічого до списку не додає: він доводить уже наявне до тієї сили, за якої промінь стає стовпом, а німб — областю очищення. Середні ступені цього шляху зростають не вшир, а вглиб.
Ритуал просування — із тих, що запам'ятовуються: у повній темряві треба закопати себе повністю в лід, який зазвичай не танує, і лише там випити зілля. Сенс у протиставленні: світло приймають у найглибшій темряві та холоді, і витримує це лиш той, хто несе світло в собі, а не навколо.
Метод дії впоряд із усім шляхом і вкладається в кілька слів: розганяти темряву та славт сотне. З цього ступеня він перестає бути просто ремеслом і стає обов'язком — тут починається справжнє служіння.
