Матрос — вхід на шлях Тирана, і жодних чар він не дає: тільки тіло, перероблене під море.
Спорідненість із водою — носій набуває властивостей, звичних для морських тварюк;
Примарна луска — вона ховається під шкірою, і з кожною новою сходинкою стає міцнішою;
Рівновага — виняткова навіть за мірками бувалих моряків;
Тілесна сила — помітно вища за людську.
Скромно на папері, але в тих умовах, для яких сходинка призначена, це дуже багато. На палубі в шторм, під водою, при падінні за борт різниця між Матросом і звичайною людиною — це різниця між тим, хто вижив, і тим, хто потонув.
Шлях Тирана цілком пов'язаний із морем і бурею, а його церква — Церква Господа Бур. Починається він із того, що людина просто перестає бути чужою воді.
Варто розуміти, що дев'ята сходинка тут нічого не дає на суші. Ні чар, ні захисту, ні чуття на небезпеку: у завулку Баклунда Матрос — просто міцний хлопець із доброю рівновагою. А от у морі, де звичайна людина безпорадна за визначенням, він дістає перевагу, якої не купиш ані грошима, ані досвідом.
Склад зілля моряцький до останньої краплі: пузир мурлока, людожерська раковина, триста мілілітрів міцного пойла й морська вода. Плюс дев'ять крапель власної крові — плата за те, щоб море визнало того, хто п'є, своїм.
