Завіритель Душ — ступінь утішання, і на шляху Тьми це не м'якість, а інструмент. Духовність зростає небагато, зате духовних істот носій відтепер бачить напряму, не вмикаючи Духовного зору.
Головне вміння — Реквієм. Завіритель присипляє духовне тіло цілі, пригнічуючи та заспокоюючи її бажання, настрої та думки: людина сповільнюється чи завмирає на місці. Тим самим прийомом гасяться духовні здібності — наприклад, чужа духовна інтуїція, — а привиди, душі й нежить просто змовкають.
У Реквієма є й мирне застосування, про яке в каноні сказано прямо: Завіритель Душ приводить до ладу душевний стан побратимів, працюючи, по суті, психіатром загону. Для організації, де люди щоночі зустрічаються з потойбічним і поступово з'їжджають з глузду, це не розкіш, а умова виживання — недарма ступінь коштує на шляху Церкви Вічної Ночі.
Варто розуміти й межі цього вміння. Реквієм не завдає шкоди та не руйнує: він присипляє, сповільнює, гасить. Проти того, хто вже втратив контроль, це спосіб виграти час і втримати його від кривавої розправи, але не спосіб його перемогти.
Колишні вміння теж підростають: вторгнення в сон працює вже за півтораста метрів, Північну поему можна не читати, а співати — ефект від цього не слабшає, — а нічній природі носія вистачає двох годин відпочинку на добу.
Склад зілля говорить про ступеневу не менше за описи: духовний кристал гнилого пастиря, череп чужоземного глибокоснця, освячена вода й порошок квітки глибокого сну. Половина формули — про сон, половина — про упокоєння, і це саме те, чим займається Завіритель.
