Колесо Фортуни — вершина шляху, і повноважень у неї чотири, усі — про те, як влаштоване те, що відбувається:
Доля — ключова влада, що походить від символізму Долі; вона не повна, бо частки її є й в інших шляхів, але саме Колесо Фортуни є втіленням долі, і удачі, і злощастя водночас, з особливою схильністю до передбачення;
Імовірність — друга ключова влада з того самого символізму: носій керує імовірністю подій і поведінкою людей та предметів по всьому світу;
Кругообіг — від символізму Повернення: повернення до материнського тіла, до першоджерела, до найдавнішого начала; канон називає це інстинктом самого всесвіту;
Безлад — один із проявів відповідного символізму: суть долі є безлад, а він втілює безумство.
Божественне Королівство у Колеса Фортуни називається Світом Світлового Конуса — область, що цілком складається з імовірностей, де кожен рух відповідає кидку кістки з різними числами.
Характеристика вершини при цьому оманливо проста і, мабуть, найкращий жарт канону на цьому шляху: звичайна шестигранна біла гральна кістка з червоними крапками на гранях.
Ритуал сходження їй до пари. Жодного списку кроків: потрібно знайти в перебігу долі слушну нагоду — і прийняти зілля. Канон особливо застерігає, що цю нагоду не можна ані вигадати, ані передбачити, ані закріпити будь-яким способом. Можна лише усунути деякі перешкоди й терпляче чекати, коли вона трапиться.
Для шляху, який увесь час учився керувати імовірністю, фінал виходить глузливо чесним: останній кидок за тебе не зробить ніхто.
