Північний Поет — сходинка, де шлях Пітьми знаходить голос. Головне її вміння так і називається — Північна поема: носій читає вірші, присвячені ночі або Богині Вічної Ночі, і ці вірші діють.
Ефектів у поем кілька, і всі вони про одне — змусити чуже свідомість замовкнути:
Заспокоєння — тіло, серце і душа слухача очищуються і затихають; на тих, хто втратив контроль Потойбічних це діє так, що їхня ненормальність виходить назовні і стає видимою;
Колискова — кілька людей разом засинають, а ті, хто встояв, впадають у відчуженість і насилу викликають у собі хоч якісь почуття; опиратися здатні лише Потойбічні з сильним духовним сприйняттям і навичкою Роздуму, та й ті потім упевнені, що пісня їм приснилася;
Упокорення — противник заспокоюється настільки, що втрачає бажання жити, обм'якає і перестає відповідати;
і, нарешті, тією ж поемою Поет наводить на ціль страх.
Протидія є, і вона несподівано проста: зосереджений Роздум або банально заткнуті вуха. Але раз за разом такий захист зношується — проти наполегливого Поета довго не протримаєшся. А якщо існує Вічна Пітьма, то вірші, звернені до неї, піднімають сили й сусідніх шляхів.
Окрім поезії Північний Поет добрий у цілком земних речах: бою, стрільбі, скелелазінні та духовному сприйнятті. Нічна природа попередньої сходинки посилюється так, що навіть наприкінці ночі, після шостої ранку, коли небо вже світлішає, він одним ударом вибиває дверний замок разом зі шматком одвірка.
Склад зілля під стать образу: голосові зв'язки звіра, що виє на багряний місяць, квітка-дзвіночок, що ловить душі, червоне вино і червоний сандал — інгредієнти не стільки бойові, скільки «звучні».
Найвідоміший носій цієї сходинки у фендомі — Леонард Мітчелл, Нічний Яструб з Тінгена.
